REHERIT 2.0: пілотний проєкт у Рівному
Експерти Агенції PPV, разом з партнерами з Центру міської історії та локальною командою проєкту презентували REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину у Рівному. На події вони розповіли про передумови, цілі та завдання проєкту, а у другій половині презентації відбулось обговорення запланованих ініціатив з рівнянами, представниками єврейської громади та культурних інституцій міста.
Рівне — одна трьох громад-учасників проєкту “REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину”, який має на меті актуалізувати локальну мультикультурну спадщину. Передумовою для співпраці стала Стратегія розвитку культури Рівного, напрацьована у 2021-2022 роках спільнотою культури Рівного разом з експертами PPV. Серед напрямів Стратегії — полікультурність міста та зелені місця культури. Так, в межах проєкту ми разом з партнерами будемо працювати над ревіталізацію міського простору відомого як “парк Єврейка” та означенням цього простору у міському середовищі.
9 травня команда REHERIT 2.0 зустрілись з Віктором Шакирзяном, секретарем Рівненської міської ради, та її представниками, щоб обговорити перебіг проєкту та залученість рівненської громади до нього. Результатом зустрічі стало підписання Меморандуму про співпрацю в рамках проєкту.
фото: Юлія Соколенко
Ввечері відбулась публічна презентація проєкту для рівненської громади. На події виступили експерти та експертки PPV — Володимир Воробей, Оксана Сковронська та Ярина Заяць. Вони розповіли про всі активності проєкту REHERIT 2.0. та представили поетапний план реалізації проєкту в Рівному. Також на презентації виступила Вікторія Панас з Центру міської історії та локальна команда проєкту в Рівному.
Захід відвідали представники Рівненської міської ради, Центру цифрової історії та Центру студій політики пам’яті та публічної історії “Мнемоніка”, Агенції сталого розвитку міста, Рівненського обласного краєзнавчого музею та інші активні мешканці міста.
фото: Юлія Соколенко
В проєкті REHERIT 2.0 Агенція PPV сфокусована на темах управління та економіки спадщини, роботою зі спадщиною як з ресурсом для місцевого економічного розвитку. Разом з тим наші партнери з Центру міської історії працюють у напрямку розвитку більш чутливого ставлення до культурної спадщини, заохочуючи нове бачення та сенси.
“Без переосмислення спадщини та окремих її об’єктів, ми не можемо говорити про економіку чи про розвиткові ініціативи, які формуються навколо або на основі культурної спадщини, тому ми бачимо тут взаємне підсилення та співпрацю” — Оксана Сковронська, менеджерка проєкту REHERIT 2.0 від Центру “Регіональний розвиток” Агенції PPV під час презентації про синергію партнерів проєкту.
Пілотний проєкт в Рівному
За три роки проєкту ми разом з партнерами та локальною командою з Рівного плануємо відновити міський простір відомий як “Парк Єврейка” та включити його у соціальне життя міста. Для цього закладено орієнтовно 330 тисяч євро з загального бюджету проєкту у 2,3 млн євро.
Серед запланованих у місті заходів:
- ревіталізація міського простору, відомого як “парк Єврейки”, що передбачає дослідження території, реставрацію та консервацію мацев (єврейських поховань), проведення архітектурного конкурсу та створення інформаційних і навігаційних елементів; реалізація обраного проєктного рішення з адаптацією простору до потреб громади та збереженням культурної пам’яті;
- розробка маршруту для історичного ознакування єврейської спадщини у Рівному спільно із локальними дослідниками та дієвцями;
- адвокаційна кампанія для посилення спроможності громади працювати з культурною спадщиною та її інтеграцію в міський простір.
Координаторка пілотного проєкту в Рівному — Ярина Заяць, радниця з питань політик Агенції PPV
Локальна команда проєкту в Рівному: Поліна Корольова — подієва менеджерка, Ілона Бовгіра — менеджерка з комунікацій, Тетяна Позняк та Лідія Войтюк — локальні координаторки.
Команда REHERIT 2.0 реалізує цей проєкт у активній співпраці з Управлінням культури і туризму Рівенської міської ради.
Історія місця
Рівне має складну полікультурну історію — за переписом населення 1921 року 70% населення міста, більше 22 тис. з 30 тис. мешканців складали євреї, 12% були поляки і 10 % — українці. На інші національності, такі як німці, чехи, росіяни, вернеми, припадало 5-6%. Така велика єврейська громада не могла не залишити по собі культурну спадщину у Рівному. Зорема одне з таких важливих місць — міський простір відомий як “Парк Єврейка”, де до 1950-х років розташовувалось єврейське кладовище, а поряд з ним були ще два — християнське та “чумне”, на якому ховали інфекційно хворих. За часів німецької окупації єврейське населення Рівного було знищено, а пізніше радянська влада знищила й саме кладовище, побудував поряд, а місцями й поверх, райком, школу та міський архів. Пізніше цей простір почали називати “Єврейкою”.
“Тут була потужна єврейська громада як ми чули, але цієї громади не стало. Буквально не стало. Просто уявіть, всі рівняни говорять, що тут були пусті помешкання, в них залилялись люди з центральної України, з росії, в тому числі і євреї. Дехто з них повертався. Зникло населення жінок, дітей та стариків, а солдати пішли ще в 41 році на війну, тобто — чоловіки воювали, а коли вони повернулись, то їхніх сімей уже не було. Тож знаходитись у цьому суспільстві, цьому місці, ці чоловіки не могли. Вони, як правило, вербувались, їхали до родичів, перші роки шукали родини — це в спогадах все є, описано. Це трагедія цього міста. І цю трагедію ніхто не хотів увіковічнити, і таким чином ми стали мати “могили-сироти”. — учасниця події Валентина Ярощук, директорка Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.
фото: Світлана Кошелєва
Також вона додала: “З нашого проєкту має зійти слово “Єврейка”. Єврейка — це жінка єврейського походження і я би не хотіла, щоб якесь місце, де я є захоронення, називалось Українка. Так ніхто не хоче і Білоруска, правда? І Полячка. Я вважаю, що не треба цього. Треба говорити що це, дійти згоди в цих обговореннях і прислухатись до громади єврейської”.
Співтворення нового міського простору
На сьогоднішній день територія простору використовується як транзитна зона або місце відпочинку та розваг. Мацеви — надгробки єврейських поховань, продовжують перебувати у просторі просто уздовж стежок. Під час презентації представники єврейської громади, також розповіли, що під землею має бути ще більше мацев, оскільки у 50-х роках радянська влада засипала поховання. Тому вони закликали не проводити там масштабних будівельних робіт.
фото: Юлія Соколенко
На початку в нас буде відбуватись вивчення території, що включає в себе неінвазивну археологію, порівняльне дослідження інших парків й того як відбувалась ревіталізація там. Ще заплановано підготовку історичної довідки про цей простір, оскільки зараз наші знання обмежені попередніми дослідженнями які були. Ми вже почали працювати з дослідженням в архіві аби дізнатись про це місце більше” — розповіла на презентації проєкту Ярина Заяць, радниця з питань політик Агенції PPV
Другий етап роботи — міський архітектурний конкурс, який визначить яким саме буде цей простір на території міста. Конкурсу передуватиме урбаністичний воркшоп, який потрібен для підготовки технічного завдання конкурсу, його розроблять на основі пропозицій учасників воркшопу — дослідників, мешканців та урбаністів. Після проведення конкурсу розпочнуться роботи, пов‘язані з фізичними змінами простору, такі як реалізація пропозицій архітектурного конкурсу, природоорієнтованих рішень, оновлення доріжок, освітлення й тощо.
Залученість різних сторін до переосмислення та відновлення міського простору важлива складова проєкту. Ми прагнемо залучити представників різних громад та інституцій, щоб врахувати їхні інтереси та разом створити новий живий міський простір пам’яті.
фото: Юлія Соколенко
Нагадуємо, REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину — масштабний трирічний проєкт для актуалізації локальної мультикультурної спадщини. Він посилює роль спадщини як спільного надбання для місцевого економічного розвитку громад, впроваджує нові більш чутливі до історичного контексту підходи у роботі з минулим, сприяє критичному мисленню та подоланню дискримінацій. Громади партнери проєкту — Рівне, Меджибож та Умань.
REHERIT 2.0 — продовження проєкту ReHERIT, який ми разом з партнерами реалізовували у 2018-2021 роках. Тоді у Львові команда проєкту працювала з реставрацією Площі Коліївщини, розташованої на території колишньої єврейської дільниці, а в Умані з формуванням Стратегії розвитку туризму та паломницької екосистеми. Також команда провела соціологічні дослідження, підготувала матеріали для вчителів та гідів, аналітики та рекомендації по роботі з культурною спадщиною.
“REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину” реалізується Центром міської історії та Центром “Регіональний розвиток” Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Новини проєкту на сайті Агенції економічного розвитку PPV
Сайт проєкту REHERIT 2.0 / Cторінка у Facebook.Ця публікація була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її наповнення є винятковою відповідальністю партнерів проєкту “REHERIT 2.0” і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
0 коментарів