Чи впливають дизайнери на глобальні екологічні виклики - PPV Knowledge Networks

Чи впливають дизайнери на глобальні екологічні виклики

Опубліковано PPV на

Все, над чим працюють дизайнери, рано чи пізно опиняється на смітнику. Пакування, постери, меблі, побутові товари, мобільні телефони, на яких колись були встановлені user friendly додатки, ноутбуки, на яких дивилися сайти, що отримали Awwwards, одяг, будівлі, транспорт, все.

Ольга Мельник, проектна менеджерка Circular Design School розповідає про пять кейсів кругового дизайну, які мають вплив на глобальні екологічні виклики. 


Дизайнери насправді відповідають не лише за зручність, доступність, естетичний вигляд і комфортність свого об’єкту проєктування, але й за весь його життєвий цикл. Від ідеї, способу використання, до закінчення терміну експлуатації й подальшого шляху (переробки, перевикористання, переосмислення).

Роль дизайну у глобальних економічних, екологічних та промислових процесах дуже значна. І дизайнерові варто про це пам’ятати, коли він читає бриф, формує макети чи обирає матеріали та технології, які реалізують його розробки в реальному світі.


Лінійна та кругова модель економіки

Промислова революція заклала основу для існування сучасної моделі економіки — лінійної. Ця система виробництва та споживання базується на експлуатації природних ресурсів: ресурси, вилучені з природи для виробництва товарів, після закінчення життєвого циклу товару потрапляють на сміттєзвалище. Такий підхід призвів до вичерпання природних ресурсів, змін клімату, скорочення біорізноманіття та інших глобальних екологічних проблем.

Починаючи із 1987 року щороку науково-дослідча організація «Глобальна мережа екологічного сліду» (Global Footprint Network, GFN) визначає день екологічного боргу. Він настає, коли кількість використаних ресурсів перевищує той обсяг, який Земля здатна відновити за рік. 2020 року цей день настав 22 серпня, 2021 — 8 серпня.

У 1961 році для забезпечення потреб людства було достатньо двох третин потенціалу планети, а вже зараз використовується у 1,7 раза більше відомих ресурсів, які Земля може дати. І якщо нічого не зміниться, 2050 року людям потрібно буде вже цілих три планети. Але Земля лише одна.

Лінійна модель диктує порядок проєктування, створення, використання та утилізації продуктів дотепер. Але напротивагу їй розвивається кругова модель — економіка замкнутого циклу. Якщо лінійна економіка працює за принципом «бери—використовуй—викидай» (take—make—waste), то в основі кругової економіки лежить підхід «досліджуй—бери—використовуй—утилізуй—відновлюй».

Перехід від лінійної до кругової економіки — це не просто низка коригувань для зменшення негативних наслідків, це системний зсув, який будує довгострокову сталість.

NASA Sustainability Base — ресурсоефективна офісна будівля на території Дослідницького центру Еймса в Каліфорнії, однієї з головних наукових баз NASA. Це робота архітектора Біла Макдонаф, одного з розробників концепції «від колиски до колиски» («cradle to cradle»).

 


Кругова економіка базується на трьох принципах:

Дизайн є основою кругової економіки і ключем до її першого принципу. Адже вплив продукту на навколишнє середовище на 80% визначається на стадії дизайну (EU Circular Economy Action Plan). Продуманий дизайн продукту, правильний вибір матеріалів суттєво зменшує його екологічний слід.

Круговий дизайн пропонує переосмислити процес створення продукту від самого початку до завершення терміну експлуатації, а також враховувати, що відбуватиметься з ним потім. За принципами кругової економіки, продукт повинен мати регенеративний життєвий цикл, тобто бути багаторазового використання, підлягати ремонту, повторно використовуватись, перероблятись або перетворюватись.


Процес кругового дизайну базується на підходах дизайн мислення (design thinking) та human-centred design, про які всі говорять (щоправда, переважно в діджитал площині). Нижче хочемо навести приклади дизайн-обєктів та дизайн-рішень, які вже зараз втілюють принципи кругового дизайну в реальному житті.


КЕЙС 1

Круговий дизайн проти «одноразового».
Зубна щітка Effa

Чудовим прикладом кругового дизайну є український стартап Effa, який розробив зубні щітки з переробленого паперу та нейлону.

Пластик одноразового використання — одна з найпоширеніших причин забруднення океану. Автор ідеї стартапу Ілля Кічук, український індустріальний дизайнер, кілька років тому побачив, як у готелях клієнтам масово пропонують зубні щітки, котрі викидають після одного/двох використань. Згідно зі статистичними даними, щодня готелі та авіалінії викидають близько 6 тонн одноразових зубних щіток, які неможливо переробити.

Щітка Effa має по-сучасному мінімалістичний дизайн, і піддається переробці. Ручка щітки виготовлена з переробленого паперу вкритого екологічно-чистим ламінуванням на основі кукурудзяного крохмалю. Замість синтетичних волокон для ворсинок щітки використали інноваційний нейлон, який швидко розкладається. Така щітка може використовуватися до 30 днів. Паперовий корпус одним рухом можна відділити від нейлонової частини та окремо віддати на переробку.

Стартап є переможцем багатьох європейських конкурсів, і вже зараз запущене виробництво продукту.


КЕЙС 2

Круговий дизайн проти незамінності елементів.
Колекція стільців RH New Logic

Більшість речей сьогодні все ще розроблені за правилами лінійної економіки. Найпростіший приклад — мобільний телефон.

Він має певний термін експлуатації, закладений виробником на стадії проєктування. Вже після 2-3 років служби працює повільніше, морально застаріває, оновлення програмного забезпечення стають недоступні… Відповідно, користувачі змушені купувати новий пристрій, а старий викинути. Більш того мобільні телефони спроєктовані так, що відремонтувати одну зламану деталь часто неможливо (вартість запчастин майже прирівнюється до вартості нового телефону, або ж запчастини з’єднані між собою, що унеможливлює відокремлений ремонт). Це все відбувається на фоні щорічного продукування близько 50 млн тонн відходів від техніки, а за прогнозами експертів до 2050 року їхній обсяг може сягнути 120 млн тонн.

Побутові меблі для дому чи офісу (дивани, крісла, стільці), зазвичай, спроєктовані так само: один елемент виходить із ладу — треба викидати весь предмет меблів. Коли зламалася спинка крісла, треба купити нове крісло, а старе викинути. У відповідь на такий виклик, дизайнери європейської компанії Flokk розробили робочі стільці, в яких можна замінити всі деталі.

Колекція робочих стільців RH New Logic розроблена з продуманими функціями легкого демонтажу, ремонту та переробки. Стілець значною мірою складається з переробленого пластику ( зокрема й текстильна частина виготовлена з переробленого ПЕТ-пластику). Подушки для сидіння та спинка легко знімаються натисканням. Тобто можна змінювати деталі та продовжувати термін служби виробу. Завдяки запатентованому елементу кріплення «шпинделю зі шнурком» стільцю не потрібні клей та скоби.


КЕЙС 3

Круговий дизайн проти надлишку.
Цифрова мода.

За даними Greenpeace, у світі щорічно виробляється близько 100 млрд одиниць одягу.

Відходи виробництва (разом з нерозпроданим одягом) сягають 92 млн тонн. Все це відправляється на звалища або спалюється.

На виробництво однієї футболки потрібно близько 2700 л води — стільки ж потрібно людині на 3 роки життя. А в процесі виробництва нових джинсів у повітря потрапляє така ж кількість вуглецевих викидів, як під час 26-кілометрової поїздки на Bugatti Chirton (одне з найпотужніших авто у світі).

2017 року низка брендів одягу (серед яких Burberry, Gap, H&M, Nike) приєдналися до ініціативи Make Fashion Circular. Ініціатива сформувала 4 амбітні цілі нового майбутнього для економіки текстилю:

  • поступова відмова від небезпечних речовин та виділення мікроволокна
  • зміна способу дизайну, продажу та використання одягу для уникнення одноразового використання
  • радикальне покращення процесу рециклінгу завдяки трансформації дизайну одягу, збору і переробки
  • ефективне використання ресурсів та перехід на відновлювані джерела енергії

2018 року провели дослідження, яке виявило, що кожну 10-ту річ купували для створення контенту в соціальних мережах. Тобто, річ ставала непотрібною після декількох фото. Такий одяг або повертали в магазин або викидали. І тут на боротьбу з надлишковим виробництвом приходять діджитал рішення. Цифрова мода дає людям можливість швидко оновлювати гардероб, щоб робити гарні знімки, і не залишати опісля купи відходів.

Цифровізація моди є хорошим прикладом застосування всіх трьох принципів кругової економіки. І хоч вона не вирішує всіх проблем, сприяє зменшенню негативного впливу.

Першопроходець цифрового фешну — нідерландський стартап The Fabricant, який створює виключно цифрові колекції.

Діджитал мода розвивається у відповідь на потребу презентувати нові колекції у віртуальному просторі. Під час пандемії Covid-19 цей тренд підхопили дизайнери з усього світу. Такий хід дозволяє уникнути і фінансових, і ресурсних витрат для створення колекції. Всі позиції колекцій можна побачити у віртуальному просторі та замовити виготовлення одягу під власні параметри.

Цифрові колекції одягу створює українська дизайнерка Олена Семененко. Також існують окремі платформи, де можна змовити та приміряти цифровий одяг. Наприклад, спейс Replicant чи додаток Dressx.


КЕЙС 4, КЕЙС 5

Круговий дизайн проти поповнення сміттєзвалищ. CupZero та Loop.

Близько 30% побутових відходів в Україні складає пакування. Більша їх частина потрапляє на сміттєзвалища – переробляється в Україні лише 12-14% відходів пакування. А згідно із дослідженням на замовлення Американської торговельної палати, з 2,4 млн тонн пакування, які вводяться в обіг щороку, втрачається близько 2 млн тонн ресурсоцінної сировини, зокрема – 33% скла, 30% паперу, 21% полімерів, 10% деревини, 4% металів та 2% інших відходів.

Такий низький відсоток переробки пояснюється не лише погано налагодженим механізмом збору відходів, але й особливостями технологічного процесу:

  • для одноразового пакування часто використовують сировину низької якості (з міркувань економії). Потужності для переробки такого пакування знайти складно, а ще їх переробляти економічно неефективно. Наприклад, одноразовий посуд (тарілки, стакани, ланч бокси, блістерне пакування для їжі) виготовляють з полістирену (маркування PS, 6), який не піддається переробці. За час карантину кількість таких відходів значно зросла, що пов’язано із рекомендаціями ВООЗ про продаж абсолютно всіх товарів упакованими.
  • використовують багатошарову упаковку: тетрапак, елопак, дой-пак. В Україні є лише один завод з переробки тетрапаку.

Відповідь кругової економіки на виклик накопичення відходів пакування:

  • пакувати продукти (харчі, мийні засоби тощо) у багаторазове паковання, яке можна повернути виробнику/постачальнику для подальшого використання
  • обирати дружні до довкілля матеріали, які за потреби можна використовувати для інших цілей або переробити чи компостувати.

У Великобританії створили платформу Club Zero (колишня CupClub) — систему, поворотної тари (стаканчиків для кави), яка замінить 100 млрд одноразових стаканів та кришок, що використовуються щороку.

Ще один приклад — глобальна торгова платформа Loop. Circular shopping platform, побудована за принципами кругової економіки. Платформу створила компанія з утилізації відходів TerraCycle з Нью-Джерсі (США). Loop пропонує популярні продукти від 25 компаній (серед них Nestle, Unilever, Procter&Gamble та PepsiCo) в багаторазових контейнерах.

Товари клієнти замовляють через інтернет або купують у магазинах і повертають тару компанії, коли продукт закінчиться. Замовлення клієнтам доставляють у багаторазовій текстильній торбі, в якій і забирають порожню тару. Loop працює у США, Великобританії, Франції, Канаді, Німеччині та Японії.

Перед дизайнерами всього світу зараз стоїть потужний виклик — переосмислити звичний спосіб проєктування своїх продуктів та навчитись розробляти товари, сервіси за принципами кругової економіки. А ще навчитися переконувати клієнтів (як не етичними, так репутаційними перевагами), проявляти ще більшу винахідливість та думати наперед.


Матеріал підготовлено в межах проекту онлайн школа з дизайну для кругової економіки Circular Design School, що розроблена PPV Knowledge Networks у співпраці з британським центром дизайну та досліджень PDR.

Програма реалізується в рамках програми «Культура для змін» за підтримки Українського культурного фонду (Україна) та Британської Ради (Велика Британія).

Оригінал статті був вперше опублікований на telegraf.design/

 

Категорії: БЛОГЗЕЛЕНА ЕКОНОМІКА

PPV

PPV Knowledge Networks – агенція економічного розвитку. Ми розвиваємо бізнеси та міжсекторні зв'язки. Наші практики: креативна економіка, зелена економіка, розвиток МСП, місцевий економічний розвиток, бізнес-консалтинг, грантовий менеджмент. Ми є проектними менеджерами, консультантами, аналітиками. Працюємо у Львові з 2008 року.