Передумови створення Українського Фонду культурної спадщини
У досліджені Ярина Заяць, експертка PPV, аналізує пілотні ініціативи в Україні та механіку перетворення таких, фінансованих донорами, ініціатив на державні інституції. Також у фокусі дослідження інтеграція нових організацій у наявну інституційну архітектуру. Цей аналіз потрібен, щоб врахувати виклики на шляху до розробки моделі Українського фонду культурної спадщини (УФКС).
Україна вже має досвід створення пілотних ініціатив — нових, як правило точкових проєктів, спрямованих на впровадження нового інструменту реалізації політики держави. Їх завдання випробувати нові підходи, інституційні моделі або механізми управління, які можуть бути в подальшому масштабовані чи інституціоналізовані. Також вони сприяють формуванню легітимності роботи ініціативи через об’єднання людей з потрібною експертизою навколо вирішення проблематики пілота.
Ярина Заяць, експертка PPV, проаналізувала різні кейси впровадження пілотів в Україні, щоб виявити та врахувати виклики які можуть бути спільними для розробки моделі Українського фонду культурної спадщини. Рецензент аналітики — Володимир Воробей, директор та засновник Агенції PPV, керівник групи ключових експертів проєкту RES-POL.
Нижче розповідаємо про результати дослідження. Ознайомитись з документом повністю можна за посиланням на сайті Агенції економічного розвитку PPV.
Пілотні ініціативи в Україні та виклики їх впровадження
У фокусі дослідження:
- Офіс із просування експорту (Export Promotion Office);
- Фонд розвитку підприємництва;
- Український культурний фонд.
Аналіз допоміг визначити перелік основних передумов для затвердження статусу пілотних ініціатив як державних інституцій. Так, у документі описано 4 ознаками готовності пілотів трансформуватись в інституції: легітимність, репутація і передбачуваність, інституційна спроможність, прозорість.
Оцінюючи прилади пілотних ініціатив, експерти підготували перелік основних викликів для пілотів в публічному управлінні:
- Відсутність репутації та достатньої підтримки заінтересованих осіб. Закритість роботи і надмірна політизація діяльності пілота сприяє зниженню репутації організації та відсутності «адвокатів змін» за її межами)
- Відсутність належної і регулярної комунікації про зміни, до яких долучається команда пілота, а також яскрава комунікація без сенсу, сприяють тому, що не формується привʼязка роботи організації до конкретних результатів – формується враження “чергової організації”, що функціонує за міжнародні кошти.
- Відсутність налагодженої системи внутрішнього управління. Інституційна спроможність має бути забезпечена експертизою та політичним впливом організації, що має на меті впроваджувати зміни. Відсутність сформованої системи управління та прийняття рішень всередині породжує хаос у представництві назовні.
Інтеграція в інституційну архітектуру
У дослідженні експерти PPV навели приклади співпраці Фонду для набуття легітимності, мережевої співпраці та фінансової підтримки його діяльності.
Інтеграція в інституційну архітектуру — частина інституціоналізації пілотної ініціативи, вона передбачає узгодженість діяльності нової інституції з роботою наявних організацій, програм та проєктів. Цей процес вимагає чіткого розмежування повноважень та узгодження механізмів координації.
У аналітиці Обґрунтування запиту та потреби у створенні УФКС, Ольга Сагайдак описує інституційний ландшафт проєктів з підтримки та розвитку культурної спадщини. У висновках дослідження йдеться:
Попри точкову допомогу донорських ініціатив та спорадичні ініціативи держави, системна робота зі збереження, відновлення та розвитку культурної спадщини на стратегічному національному рівні не відбувалося. Не було розроблено та створено інструментів політик, що б сприяли цьому процесу.
Однак УФКС може співпрацювати з окремими програми чи ініціативами у експертному, інфраструктурному, фінансовому, комунікаційному та регуляторний (регіональний рівень) напрямках.
Серед механізмів інтеграції Фонду:
- Пряма легітимізація. Передбачає прийняття спеціального закону або внесення змін до чинних законів, які будуть закріплювати статус Фонду в Україні. Для цього Фонд повинен співпрацювати з Міністерством культури та стратегічних комунікацій, профільним комітетом Верховної ради, Офісом Президента України. Альтернативний варіант — функціонування фонду як приватної ініціативи, участь держави в якому обмежена.
- Легітимізація через взаємодію. Співпраця фонду з іншими ключовими гравцями сектору створить можливість для партнерства та побудови довгострокового впливу на формування політик у секторі. Крім цього, це додатковий доступ до ресурсів, що мають спільні цілі, але потребують підсилення.
Фінансування УФКС може відбуватись через державну фінансову підтримку громад через ДФРР, систему публічних інвестицій (ПІП) та європейськими програми.
Новини проєкту на нашому сайті.
Більше аналітичних матеріалів проєкту “Розробка та адвокація моделі Українського фонду культурної спадщини” читайте на сайті Агенції економічного розвитку PPV.
Проєкт “Розробка та адвокація моделі Українського фонду культурної спадщини” реалізовується ГС “Центр “Регіональний розвиток” Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
0 коментарів