Політика розвитку інновацій
У квітні 2023 р. був оприлюднений попередній варіант Стратегії розвитку екосистеми інновацій в Україні, підготовлений Civitta та робочою групою Мінцифри. Документ містить добрий аналіз поточної ситуації, але, на жаль, мало політик — конкретних пропозицій інтервенцій з чіткими інструментами та механікою впровадження, оцінкою необхідних ресурсів, з очікуваними результатами та впливом. Значно предметнішим є напрацювання CERP (Centre for Economic Research and Policy) в їхньому документі грудня 2022 р. — частині про Трансформацію українських наукових досліджень та розробок (хоча фокус аналізу політики дещо вужчий).
У будь-якій політиці розвитку науки, інновацій та технологій важливо не забути ключового — ця політика має підтримувати агентів інновацій — конкретних науковців, інноваторів, дослідників, підприємців, бізнеси, наукові стартапи, менеджерів з розробки продуктів, закупівельників — всіх тих конкретних людей та бізнесів, задіяних в процесі інновацій. Політика не потрібна для консервації установ, “збільшення фінансування”, “підтримки стартапів” чи “хабів” чи інших урочистих фраз. Політика розвитку інновацій не повинна фокусуватися виключно на певних галузях, — чи це військові технології, чи біотехнології, чи кібербезпека. Держава має право і може визначати пріоритети — або окремими програмами або більшою кількістю балів в оцінюванні.
Ключове — відкритий доступ до підтримки для агентів інновацій, де б вони не базувались (географічно чи за типом організацій чи дослідницьким напрямком), і на якій би стадії вони не перебували.
Мій перелік пріоритетних політик розвитку інновацій (у ширшому розумінні — політиці розвитку науки, інновацій та технологій):
- Стипендіальний фонд для науковців і дослідників (у дусі звіту CERP).
- Інституційне підсилення Національної ради з питань розвитку науки та технологій (у дусі звіту CERP).
- Створення Національного агенства з якості НДДКР (Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи) (НАЗЯНДР) (у дусі звіту CERP).
- Створення Державної експертної служби з інновацій (ДЕСІ) за принципами канадських Industrial Technology Advisors або данських GTS Institutes. ДЕСІ могла би також спростити або фасилітувати доступ до дослідницької інфраструктури та радити органам центральної влади та територіальним громадам у закупівлі інноваційних продуктів та проектів (про що йдеться у звіті Civitta). (водночас доступ до інфраструктури та закупівлі можна також передати Національній ради з питань розвитку науки та технологій).
- Глибинна модернізація Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації (у дусі звіту CERP).
- Збільшення фінансування програм Національного фонду досліджень України та підвищення ефективності процедур (у дусі звіту CERP).
- Реформа Національної Академії Наук України через створення наукових товариств та поступового (та дуже обережного) переведення (та збільшення) інституційного фінансування на новостворені товариства (у дусі звіту CERP).
- Збільшення фінансування програм Українського фонду стартапів та підвищення ефективності процедур, проведення оцінки впливу USF. Впровадження жорстких правил щодо реєстрації інтелектуальної власності та материнських структур (виключно в Україні).
- Операційна програма (що таке операційна програма в розумінні ЄС — див. тут) “Модернізація дослідницької інфраструктури” — від ТЕО/ПКД, закупівель, монтажу та введення в експлуатацію, пілотних проектів з використанням інфраструктури.
- Операційна програма “Дослідно-конструкторські розробки” — фінансування для агентів інновацій (фізичних та юридичних осіб) для прикладних досліджень (більший розподіл фінансування для пріоритетних галузей — але програма відкрита для всіх). Цілком можливо, щоб органом впровадження програми був той самий Національний фонд досліджень України або новий орган (агенство, фонд).
- Операційна програма “Посилення дослідно-конструкторських здатностей приватного сектору” – формування дослідно-конструкторських підрозділів (славнозвісне R&D), обладнання, лабораторії, програми дослідно-конструкторських розробок, навчання персоналу, для великого бізнесу, кластерів та альянсів, на умовах співфінансування (від 50%).
- Операційна програма “Підтримка екосистеми інновацій” — інноваційні парки, наукові парки, інфраструктура ЗВО, тощо — співфінансування, участь бізнесу. Лот 1 — масштабування, лот 2 — старт та розвиток, лот 3 — аналіз доцільності та моделювання, лот 4 — співфінансування програм інноваційних ваучерів громад та регіонів. Критерії — сталість (інституційність), співфінансування (громади, області, бізнес), індикатори результативності (бізнеси, проекти, інвестиціх) — економічний вплив, соціальний вплив (освіта), фінансовий вплив.
- Операційна програма «Розвиток системи фінансування інновацій» — співфінансування створення фондів, освіта для інвесторів, освіта для КУА, рейтинги та інформаційні платформи.
- Операційна програма “Розвиток STEM освіти” (у дусі звіту Civitta) — індивідуальні гранти (обладнання та контент, залучення науковців та інноваторів до шкільного навчання), навчання вчителів, спільноти вчителів, навчальні програми та матеріали. Співфінансування громад, громадських організацій та бізнесу.
Будь-які конкретні хаби, програми чи напрямки мають з’явитися у проектах, які переможуть на відкритих грантових конкурсах відповідних операційних програм, аж ніяк не бути жорстко прописані у державних програмах фінансування. Акселерація стартапів, просування підприємництва в освіті, підтримка МСП — це все має бути зашито у відповідних операційних програмах розвитку МСП або у сфері освіти — не в інноваціях.
