Як створювати кругові рішення
У масовій свідомості кругова економіка часто зводиться просто до перейменування звичних видів діяльності на більш трендові. Так, переробка, наприклад, стала ресайклінгом і міцно увійшла в маркетингові меседжі компаній-виробників.
«Для пакування нашого нового продукту ми використовували лише recycled матеріали!». Це, звісно, прекрасно, але скільки невідновних ресурсів ви використали для створення і виробництва цього нового продукту (який насправді не потрібен, бо нічим суттєвим не відрізняється від попередньої моделі, випущеної пів року тому)?
Розповідаємо, чому принципи кругової економіки в дизайні здатні на більше, ніж просто зменшення кількості пластику чи переробка відходів.
Люди інтуїтивно розуміють, що зростання кількості відходів можна подолати завдяки переходу до закритого циклу виробництва. Але, на жаль, все не так просто, як хотілося б. А такі спрощення породжують міфи, що зменшують потенціал кругової економіки змінити сучасний стан речей (детальніше читайте в першому матеріалі серії).
Міф 1. Треба просто більше використовувати та переробляти відходи
Відходи усуваються шляхом кращого планування, а не розробки способів утилізації уже створених відходів. І це один із принципів кругової економіки, розповідає Анастасія Мартиненко, експертка проєкту Circular Design School.
Акцент потрібно робити на стратегічних інноваціях, а не на кращому поводженні з відходами (хоча це також потрібно). Існує чітка відмінність між дизайном без відходів та дизайном об’єктів з відходів.
Міф 2. Треба просто кращі технології з переробки відходів
Переробка починається в кінці життєвого циклу товару. А кругова економіка починається з самого початку, з дизайну. Правильний початок дозволяє запобігти створенню зайвих відходів та зменшити рівень забруднення й викидів. В умовах сучасних екологічних проблем, переробки не вистачить, щоб подолати ту величезну кількість відходів, які ми виробляємо.
Переробка — це боротьба з наслідками, тоді як справжні дієві рішення формуються біля джерела.
Міф 3. Треба просто спалювати відходи, щоб генерувати з них енергію
У багатьох країнах цінують спалювання пластику для виробництва енергії, як метод поводження з відходами. Але навіть якщо відкинути питання навколо токсичності викидів, це рішення не буде взірцем добре спроєктованої системи — в процесі втрачається забагато енергії. Окрім цього, існує загроза, що електростанції, які виробляють енергію з відходів, стимулюватимуть попит на утворення більшої кількості відходів замість того, щоб проєктувати продукти без відходів (пряма суперечність концепції кругової економіки).
Міф 4. Треба просто підвищувати ефективність використання ресурсів
Традиційні зусилля у сфері сталого розвитку (sustainable development) фокусуються на досягненні ефективності. Тобто на зменшенні кількості матеріалів та енергії, що використовуються у виробничих процесах, та зменшенні негативного впливу на довкілля. Кругова економіка — це створення повністю нової системи, а не налаштування та покращення марнотратної лінійної системи, що діє сьогодні (про різницю між лінійною та круговою економікою можна почитати в першому матеріалі серії).
Розібравшись із міфами, можемо розглядати переваги кругової економіки як повністю нової системи створення, використання та утилізації продуктів, а також успішні стратегії втілення цих переваг у реальність.
Кругова економіка прагне відновити капітал: фінансовий, промисловий, людський, соціальний та природний. Це забезпечує збільшення потоків товарів та послуг. Про те, як це працює (простими словами і з графічними прикладами) розповідають у фонді Еллен МакАртур:
Я хочу створювати кругові рішення. Що робити?
Рекомендації дизайнерам, які хочуть знайти гарне кругове рішення для свого продукту, від експертки Circular Design School Кеті Беверлі з PDR International Centre for Design and Research (Велика Британія).
1. Оберіть проблему, над вирішенням якої ви хочете працювати. Сфокусуйтесь на одній групі. Наприклад: споживчі товари та/або пакування, мода та текстиль, їжа та напої, міське середовище, транспорт, поводження з відходами, комунальні послуги тощо.
2. Зробіть власне дослідження проблеми та системи, в якій вона існує. Визначте основних стейкхолдерів, які можуть сприяти та заважати розв’язанню проблеми, які мають вплив на систему. Визначте можливості та перешкоди для розв’язання проблеми.
3. Звузьтесь від великої проблеми до конкретної.
4. Пройдіть процес ідеації та напрацюйте якомога більше ідей. Для цього варто задавати собі питання «Як ми можемо…?», «А що, якщо…?». Допоможуть тут спеціальні ігри — Ideation games.
5. Звузьтесь до конкретної ідеї і перейдіть до прототипування та напрацювання наступних кроків. Тут корисним буде інструмент Кругова канва (Circular Canvas) від Circulab.
Будьте закоханими в проблему більше, ніж у рішення. Коли ми сфокусовані на проблемі, в голову приходить більше ідей. Коли ж намагаємося працювати відразу з конкретним рішенням, перестаємо бачити інші шляхи розв’язання проблеми. Полюбіть досліджувати проблему, ставте якомога більше запитань з різноманітних точок зору, правильних і «неправильних», очевидних та специфічних, занурюйтеся глибше. Тоді вам відкриється значно більша кількість і причин і передумов, і як наслідок, — більше інструментів для розв’язання проблеми.
Детальніше дізнатися про кроки створення кругових рішень для свого продукту та подивитися, як їх втілюють на практиці, можна під час онлайн події, що відбудеться 26 жовтня.
Текст підготувала Оля Мельник, на основі власних матеріалів, матеріалів Анастасії Мартиненко та Кеті Беверлі.
Проєкт Українсько-британська школа з дизайну для кругової економіки реалізовується в рамках програми «Культура для змін» за підтримки Українського культурного фонду (Україна) та Британської Ради (Велика Британія). PPV Knowledge Networks несе відповідальність за зміст, який не є офіційною позицією Українського культурного фонду (Україна) та Британської Ради (Велика Британія).
Інформаційний партнер проєкту — ПРООН в Україні (UNDP Ukraine)
