fbpx

Про стратегію Українського культурного фонду

Опубліковано Воробей Володимир на

Український культурний фонд (УКФ) оприлюднив свою оновлену стратегію на період 2019–2020. Її розробляли майже 9 місяців, із публічними секторальними консультаціями, опрацюванням матеріалів цих консультацій, стратегічними сесіями команди УКФ та безпосереднім випрацюванням стратегії командою Фонду.

Розкриття інформації — як консультант УКФ у жовтні-листопаді 2018р. опрацьовував матеріали публічних консультацій, модерував дві стратегічні сесії УКФ та розробляв одну з проміжних версій стратегії УКФ

УКФ за неповний рік свого існування став однією з небагатьох державних інституцій, в яких відбувається інституційне становлення у прозорий спосіб. Так, були ляпи і слабенькі проекти, скандали і бюрократія. Але профінансувати майже 300 проектів за перший рік своєї роботи — це титанічна роботу, яку треба визнавати і відзначати. Команда УКФ зробила неймовірну роботу. Уперше українська культура (а тим більше культурні та креативні індустрії) отримала доступ до грантових державних коштів на конкурсній основі. І тому нам тим більше треба пильнувати стратегічний напрямок розбудови УКФ, конструктивно критикувати і комунікативно підтримувати дискурс навколо УКФ як інституції.

УКФ відзвітував за перший рік роботи, директор Фонду Юлія Федів розповіла в кількох програмних інтерв’ю про роботу Фонду, де власне і було пояснено про важливість розробки стратегії. Роздавати гроші на проекти — це не стратегія, це освоєння коштів. Коштів на культуру ніколи не буде достатньо. Відповідно, потрібна стратегія — чого саме хоче досягти УКФ за певний період (у даному випадку за 3 роки — 2019–2021) з обмеженим бюджетом.

Отже, що позитивного у затвердженій на початку лютого 2019р. трьохрічній стратегії Українського культурного фонду і чого там бракує?

Позитивне у стратегії УКФ

  1. Цільові програми із зрозумілим фокусом
  • 8 конкурсних програм мають зрозумілий фокус — націлені на створення інноваційного культурного продукту, розвиток творчих та управлінських талантів, підтримку знакових подій, підсилення аналітичної бази, тощо.

2. Не лише гранти — інструменти реалізації стратегії

  • УКФ може не лише роздавати гранти, УКФ може і має напряму закуповувати послуги або самостійно реалізовувати проекти.

3. Виписані та зважені критерії оцінювання

  • Значно покращилась, хоча й ускладнилась, методика оцінки поданих проектів.

Чого бракує у стратегії?

  1. Слабка логіка інтервенції
  • Оцінка стану справ у сфері культурних та креативних індустрій (стор. 12–14) описує феномени (дефіцит законодавчих змін, брак даних, застаріла система мистецької освіти), але не пріоритезує конкретні істотні питання / проблеми, які УКФ може вирішити за наступні 3 роки.
  • Наявність кількох чітко визначених істотних питань, які вирішить УКФ за 3 роки дозволить розуміти, що вважатиметься успіхом УКФ у 2022р. Наприклад 10 проривних дебютів (вирішили проблему відсутності можливості для митців дебютувати), 50+ підготовлених кураторів (вирішили проблему відсутності достатньої кількості компетентних кураторів), уможливили доступ до комерційного фінансування 3 кінопроектів (вирішення проблеми недостатньості комерційного фінансування кіно і напрацювали наш український механізм) тощо. На жаль, маленькі точкові проекти (навіть якщо це дуже великі постановки) ввійдуть в історію як “втоплені бюджетні кошти” або “междусобойчік богеми”. Маленькі проекти, що поєднуються в струмок і зносять непотрібний паркан — творять нову історію.

2. Немає цифр щодо очікуваних результатів та впливу

  • У стратегії УКФ немає жодного вимірювального показника щодо індикаторів стратегічних цілей Фонду (стор. 24–26). Добре, що прописані кількісні індикатори, але для чого їх прописувати, якщо не давати цифри і не встановлювати вимірювальні цілі? Гіпотетично, персонал Фонду хоче виміряти базові показники станом на початок 2019р. (робота для штатних аналітиків Фонду), але це так само робота для Наглядової Ради УКФ — чи їм ок, коли Фонд працює без кількісних цілей? Чим це тоді відрізняється від Міністерства культури?

3. Бракує розбудови інституційної спроможності секторів

  • Трохи дивно читати у стратегії державної установи, що її стратегічною ціллю №1 є підвищення інституційної та фінансової спроможності УКФ — драгон, що кусає себе за хвіст? Звичайно, все розумію, але можна принаймні це поставити стратегічною ціллю №4, а не №1? Аудиторією стратегії є громадяни України, а не штатні працівники самого Українського культурного фонду — давайте розставляти пріоритети відповідно.

Перевірка реальністю

Можна скільки завгодно виспівувати оди стратегіям та планам, або нещадно їх критикувати, але все визначає реальність. Стратегія — затверджена, команда УКФ — розширюється. Цього року конкурси вже стартували, восени — продовжаться. Півроку українська культура та креативні індустрії пульсуватимуть енергією творення.

Ключове — не забувати вдосконалюватись на рівні суспільних систем, — описувати та відзначати кращі проекти, аналізувати провальні та посередні, оцінювати доцільність тих чи інших підходів (програм, типів проектів), лобіювати зміни у нормативно-правових актах (не загубивши у процесі здоровий глузд та життєстверджувальні інстинкти) та цінувати досвід, через який ми всі разом проходимо. Створення та становлення Українського культурного фонду — це захоплюючий процес, до якого ми всі долучаємось, — і чудово, що ми можемо жити у цей час (вибачте за пафос).

Категорії: БЛОГ