П’ять порад для створення умов розвитку і підвищення спроможності громад

Опубліковано PPV на 16.12.202016.12.2020

Володимир Крижанівський, керівник практики місцевого економічного розвитку, підготував п’ять порад для створення умов розвитку і підвищення спроможності громад.

Завершилися чергові місцеві вибори 2020 року. Новообрані голови і депутати восьмих скликань місцевих рад набули повноважень та приступили до роботи. Зазвичай, на перших сесіях приймаються управлінські рішення (обирається секретар ради, затверджуються заступники голови, старости, члени виконавчого комітету, структура виконавчого органу, тощо). Після прийняття цих рішень, більшість місцевих рад приступить до розгляду і затвердження найважливішого фінансового документу будь-якої громади – місцевого бюджету.

Для новостворених громад формування бюджету може стати справжнім викликом, адже прийдеться визначати фінансові показники для усієї громади з урахуванням нових населених пунктів. І багато з новообраних депутатів, особливо тих, які стали депутатами вперше, не одразу зможуть вникнути у суть статей бюджету.

Якщо депутати та місцева влада загалом не матимуть чіткого уявлення, як вони планують розвивати територію, існує великий ризик, що бюджет громад 2021 року перетвориться на банальний бюджет утримання.

З досвіду практики місцевого економічного розвитку PPV Knowledge Networks ми маємо 5 порад для голів та депутатів місцевих рад щодо того, що їм потрібно робити для створення умов для розвитку і підвищення спроможності їхніх громад:

1. Розробити стратегію розвитку громади.
2. Визначити інструменти підтримки бізнесу.
3. Навести лад із землею.
4. Створити розвиткові простори.
5. Розробити концепції проектів на грантові конкурси та передбачити співфінансування на реалізацію розвиткових проектів.

Нижче ви можете ознайомитися з детальним описом цих пунктів — чому це важливо, як діяти та що з цього отримає ваша громада.

1. Розробити стратегію розвитку громади

У процесі децентралізації громади отримали нові ресурси – більші повноваження, нові землі, об’єкти інфраструктури, тощо. Разом з тим, вони отримали і нові проблеми – знищену інфраструктуру, погані дороги та інше. Місцевій владі потрібно навчитися ефективно управляти територіями в нових умовах.

Основним планувальним документом, який визначає як забезпечити розвиток громади та управляти її ресурсами, є стратегія розвитку. Стратегія визначає сильні і слабкі сторони громади, можливості та загрози, які можуть виникнути, визначає бачення та пріоритети розвитку громади, а також цілі, які спрямовані на їх досягнення. Наявність стратегії, якщо вона розроблена прозоро та з максимальним залученням заінтересованих сторін, згуртовує громаду навколо цілей її розвитку.

Стратегія потрібна не тільки для планування розвитку громади, а й стає необхідним документом для залучення зовнішнього фінансування. Конкурси проектів для отримання державних коштів в рамках Державного фонду регіонального розвитку чи Програми підтримки секторальної політики з бюджетом 550 млн. грн. на реалізацію розвиткових проектів, потребують наявності стратегії.

Це стосується і міжнародних донорів, більшість із яких надають кошти на реалізацію не будь-яких проектів, а тих, які відповідають стратегії. Тому в цих умовах стратегія розвитку громади є просто необхідною.

Команда PPV Knowledge Networks може допомогти у процесі розробки стратегії розвитку громади та має відповідний досвід реалізації проектів, пов’язаних із розробкою стратегічних документів:

• У рамках Програми USAID DOBRE ми консультували 20 територіальних громад Івано-Франківської, Тернопільської, Миколаївської та Херсонської областей з питань підготовки програм місцевого економічного розвитку;
• На замовлення Асоціації міст України ми проводили річний цикл навчання з розробки стратегій для учасників із 27-ми міст;
• У рамках Школи мерів ми надавали менторський супровід розробки стратегічних планів командам-учасницям Школи із 11 міст.

2. Визначити інструменти підтримки бізнесу

Розвиток бізнесу є невід’ємною складовою розвитку будь-якої громади, адже він є основним джерелом податкових надходжень та місцем для працевлаштування місцевих жителів. На жаль, в Україні загалом мало бізнесу. А діючий бізнес стикається із багатьма викликами, які перешкоджають його успішному розвитку.

За даними аналітичного звіту «Індекс конкурентоспроможності міст 2019/2020», підприємці назвали такі ТОП-5 перешкод, з якими вони стикаються у своїй діяльності:

1. Високі податки назвали 34% опитаних;
2. Низький купівельний попит споживачів назвали 32% опитаних;
3. Брак кваліфікованої робочої сили назвали 32% опитаних;
4. Брак фінансових коштів назвали 22% опитаних;
5. Складність законодавства назвали 16% опитаних.

В умовах децентралізації зросли роль та повноваження місцевої влади у стимулюванні розвитку підприємництва. Місцева влада може створювати сприятливі умови для розвитку бізнесу, щоб він краще розвивався та ставав успішнішим, та щоб у громаді взагалі був бізнес.

Часто місцева влада не знає, за допомогою яких саме механізмів можна і доцільно стимулювати бізнес, щоб це не перетворилось на корупцію, та який розмір фінансування необхідний. Тому для громад можна формувати програму підтримки бізнесу – задокументований механізм, прийнятий місцевою владою, який визначає порядок та умови підтримки бізнесу, який знаходиться на території, та стимулювання підприємництва.

Якщо місцевий мікро та малий бізнес немає фінансових ресурсів для розвитку, то у програмі можна передбачити відшкодування відсотків за кредитами, надання ваучерів, створення фондів мікрокредитування або надання фінансових гарантій.

Якщо бізнес не може знайти персонал – можна впроваджувати програми профорієнтації, розвивати професійно-технічні навчальні заклади чи налагоджувати співпрацю між бізнесом та освітою. Якщо у громаді мало бізнесу – можна проводити навчальні тренінги для розвитку підприємництва, створювати бізнес-інкубатори, агенції місцевого розвитку, давати міні-гранти на запуск бізнесу тощо.

Команда PPV Knowledge Networks може допомогти із визначенням та розробкою інструментів підтримки бізнесу та має відповідний досвід:

• У 2019 році спільно із Департаментом економічної політики Львівської ОДА у рамках Програми підтримки секторальної політики ми розробили механізм надання інноваційних, маркетингових ваучерів та ваучерів на консалтингові послуги для бізнесу. На основі розробленого механізму в області проводяться конкурси на надання фінансової підтримки бізнесу;
• Для Тростянецької громади Львівської області ми розробили Дорожню карту розвитку малого і середнього підприємництва.

3. Навести лад із землею

Більшість громад функціонуватимуть з новими межами. У їх власності будуть нові землі. Тому з перших місяців роботи важливо провести інвентаризацію земель та нормативну грошову оцінку земельних ділянок. Це дозволить збільшити надходження до місцевого бюджету від використання земельних ресурсів громади.

Крім того, важливою є наявність генеральних планів та планів зонування населених пунктів, які визначають принципові рішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Це основні документи, які визначають як використовуватиметься територія громади. Тому місцевій владі потрібно передбачити розробку генеральних планів для тих населених пунктів громади, які їх не мають.

Крім цього, місцевій владі варто також розробити інформаційні матеріали про наявні можливості використання земельних ресурсів. За їх допомогою можна залучати внутрішніх та зовнішніх інвесторів, які шукають можливості для започаткування нових чи розширення існуючих видів діяльності.

Такими інформаційними матеріалами можуть бути довідники інвестора (ми у PPV Knowledge Networks розробляли Довідник інвестора Новороздільського індустріального парку чи інвестиційні паспорти – документ, який містить інформацію про ресурси громади та можливості і пропозиції для інвестування. Прикладами інвестиційних паспортів можуть бути інвестиційний паспорт Миколаєва, інвестиційний буклет Львова чи інвестиційний паспорт Бурштина, які розробляла команда PPV Knowledge Networks.

4. Створити розвиткові простори

Багато новостворених громад отримали у власність установи та майно, які належали територіальним громадам, що увійшли до складу об’єднаної громади. Це і земельні ресурси, і об’єкти інфраструктури, і приміщення – від занедбаних промислових об’єктів до будинків культури. Ці активи можуть використовуватися для створення (або трансформації) на їх базі індустріальних парків, інноваційних центрів, креативних хабів, коворкінгів, бізнес-інкубаторів. тощо. Місцевій владі варто визначити модель подальшого використання цих активів з метою економічного розвитку території.

Першим кроком для цього може бути підготовка концепції функціонування простору, яка міститиме можливі сценарії функціонального призначення та моделі роботи об’єкту. Такі концепції повинні містити аналіз доцільності створення простору, визначати можливий вплив об’єкту на розвиток території, переваги від його створення, а також необхідні ресурси та час на створення. Не знаючи, що саме ви хочете зробити з тим чи іншим об’єктом, не варто розробляти проектно-кошторисні документації та розпочинати ремонтні роботи.

Наступним кроком може бути підготовка техніко-економічних обґрунтувань (ТЕО) – структурованих документів з детальним описом стадій створення, функціональними, ресурсними, бізнесовими та організаційними моделями на кожному етапі, а також фінансовими розрахунками для визначення прибутковості функціонування об’єкту.

По своїй суті ці кроки – це попереднє вивчення існуючих умов, за результатами якого приймається рішення про доцільність реалізації проекту зі створення розвиткового простору.

Лише тоді, коли за результатами техніко-економічного обґрунтування підтверджується доцільність створення простору за розробленою концепцією, місцева влада може розробляти проектно-кошторисну документацію (ПКД) на створення, відновлення, реконструкцію об’єкту, подавати заявки на конкурси для залучення фінансування чи самостійно створювати розвиткові простори.

Команда PPV Knowledge Networks має досвід реалізації подібних проектів. Зокрема, в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна у 2020 році розроблено концепцію Центру карпатської культури у м. Косів Івано-Франківської області, а у 2016 році – концепцію і техніко-економічне обґрунтування створення Новороздільського індустріального парку у Львівській області. Крім того, наша команда має досвід супроводу створення Креативного хабу Львівської національної академії мистецтв, розробки концепції Маріупольського технологічного парку та операційної моделі Promprylad.Renovation (Івано-Франківськ).

5. Розробити концепції проектів на грантові конкурси та передбачити співфінансування на реалізацію розвиткових проектів

У більшості грантових конкурсів немає наперед запланованих дат, коли буде оголошено конкурс із прийому документів. Крім того, у різних конкурсах різний термін прийому документів, який може становити як декілька тижнів, так і декілька місяців. Дуже часто комплексні розвиткові проекти потребують значного часу на їх підготовку.

Тому місцевій владі потрібно мати напрацьований запас концепцій проектів розвитку, які в разі оголошення грантових конкурсів, можна швидко адаптувати під вимоги і подати на конкурс. Це дозволить завжди бути готовими до подачі проектів та не пропустити можливостей для залучення фінансування.

Також у більшості грантових конкурсів від подавача проекту вимагається надання власного фінансового внеску (співфінансування). Зазвичай, його розмір становить 10-50% від загальної вартості проекту. А в тих конкурсах, де цього не вимагається, наявність співфінансування часто є перевагою і за це конкурсанту можуть бути виставлені додаткові бали.

Тому у місцевому бюджеті бажано передбачити співфінансування на реалізацію розвиткових проектів. Адже якщо загальна вартість проекту становитиме, наприклад, 1 мільйон гривень, то завдяки власному внеску у розмірі 100 тис. грн., можна залучити 900 тис. грн. зовнішнього фінансування.

Для представників місцевої влади, які цікавляться темою економічного розвитку територій, рекомендуємо ознайомитися із ресурсом ПРОРОЗВИТОК. Він містить 30 типових інструментів економічного розвитку, кожен з яких проілюстровано кращими українськими та іноземними практиками. Сподіваюся, що він допоможе знайти ідеї для розвитку громади.

Це, звичайно, не повний перелік дій, які має робити місцева влада для розвитку своєї території. Проте, виконання навіть окремих із цих порад дозволить громадам краще розвиватись та ставати спроможнішими.

Команда PPV Knowledge Networks готова допомогти громадам у плануванні та впровадженні проектів місцевого економічного розвитку. Звертайтесь до керівника практики місцевого економічного розвитку Володимира Крижанівського на електронну пошту vk@ppv.net.ua або за номером 067 670 35 29