Резюме аналітичного звіту «Фінансування креативних індустрій»
Представляємо результати проєкту «Фінансування креативних індустрій» — аналітичний звіт, та коротке резюме
Резюме
1.
Українські підприємці креативних індустрій стикаються із тими самими проблемами, що й представники цієї сфери в ЄС: малі розміри бізнесів, невеликі обороти, нематеріальна цінність продуктів, брак бізнес-компетентностей, відповідно, відсутність застави для кредитування, незацікавлення надавачів фінансування через низьку прибутковість та високі ризики у сфері КІ.
2.
Основний чинник, який допомагає поліпшувати доступ до фінансування для підприємців креативних індустрій – це екосистема підтримки, особливо організації-посередники між отримувачами й надавачами фінансування (Intermediaries). Саме вони створюють майданчики для взаємодії та співпраці, фасилітують співпрацю між надавачами й отримувачами, знижують ризики для надава– чів фінансування та підвищують спроможність отримувачів.
3.
Брак бізнес-компетентностей – це наскрізна проблема і молодих, і досвідчених підприємців креативних індустрій, саме тому ця сфера потребує підвищення фінансової культури. Результати опитування випускників СЕР показали, що найбільш проблемними компетенціями є ті, які пов’язані із залученням фінансування, розрахунком потреб у кредитах, складанням фінансових планів і управлінням грошовими потоками. З тими самими проблемами стикаються й досвідченіші підприємці, що наштовхувало їх на посилення бізнес-компетентностей команди завдяки покращенню власних знань та навичок або ж залученню відповідного фахівця.
4.
Бізнеси креативних індустрій нерідко мають спіральну траєкторію розвитку: вони переосмислюють свій оснований продукт (pivot), змінюють його, запроваджують нові товари чи послуги. Компанія може повертатися на кілька кроків назад, з погляду фази розвитку бізнесу, або ж окремі її складові (напрями роботи, продукти, послуги тощо). Як наслідок, бізнеси постійно потребують залучення різних видів фінансування – від грантів до інвестицій бізнес-янголів.
5.
Адекватний запас міцності залишається викликом для українських підприємців. Результати опитування СЕР та структурованих інтерв’ю показують, що ліквідність зазвичай не перевищує трьох місяців, що становить загрозу касових розривів для бізнесу. Виявлена особливість бізнесів КІ – запас міцності – не завжди має фінансовий вимір, а розраховується у формі запасу матеріалів, що дає змогу виготовляти продукцію впродовж певного часу, або ж полягає в лояльності команди, яка може працювати за відсутності оплати праці. Грантоотримувачі УКФ так само стикаються з проблемою фінансування проєктів через особливості надходження траншів, звідси й потреби кредитувати ці проєкти з інших джерел: 30% опитаних ТОВ відтерміновували оплати зовнішнім підрядникам, 20% вкладали кошти з інших проєктів і лише 3% використовували банківський кредит. Серед респондентів ФОП кожен третій домовлявся з підрядниками про відтермінування оплати, 28% вчасно не платили роботу команди, а 17% позичали кошти у знайомих.
6.
Українські підприємці креативних індустрій назагал є зацікавленими в янгольському інвестуванні. Порівняно з 2017 роком, випускники CEP є більш готовими залучати таких інвесторів (відсоток випускників програми, які мають досвід залучення інвестицій, зріс на 15%), а досвідчені гравці ринку є більш зацікавленими в інтелектуальному капіталі інвесторів (адже відчувають брак фінансової та управлінської експертизи).
7.
З одного боку, кредитування як тип фінансування не є популярним серед представників бізнесів креативних індустрій. Банківське кредитування негативно сприймається через високі ставки, зобов’язання по виплаті кредиту, поєднані з високими ризиками сфери. Так, 43% випускників СЕР не зацікавлені в кредитних коштах, при тому, що зовнішнє фінансування актуальне для 71% респондентів цієї групи. З другого боку, самі банківські установи не зацікавлені в кредитуванні бізнесів креативних індустрій, знову ж таки, через високі ризики, нерозуміння специфіки їхні бізнесів, відсут– ність матеріальних активів для застави у представників КІ, невміння оцінити нематеріальні активи, консерватизм у використанні традиційних схем кредитування. Саме тому підприємці креативних індустрій більше схильні вдаватися до короткотермінового фінансування для фізичних осіб для по- треб бізнесу або залучення позик із боку свого соціального капіталу – родичів, друзів, знайомих – як більш гнучкого й дешевшого способу отримання необхідних коштів.
8.
Авансування як тип фінансування є найбільш цікавим та поширеним серед український представників КІ. Краудфандинг на основі пожертв та винагороди популярний та ефективний спосіб фінансування окремих проєктів / продуктів на їхньому старті. Інституційний краудфандинг тільки починає працювати в Україні. Найменш розвинений – індивідуальний краудфандинг (підтримка ок– ремих представників креативних індустрій, наприклад, індивідуальних митців, для посилення їхньої спроможності та здійснення роботи). В Україні поки що немає механізмів, які зробили б ефектив– ним механізмом фінансування краудінвестинг та краудлендинг, що значно обмежує українські ОКІ в доступі до грошових коштів.
9.
Капіталізація як тип фінансування теж стикається зі значними проблемами. Найтиповіші з них: низька спроможність самих ОКІ, необізнаність надавачів фінансування про існуючі бізнеси креативних індустрій та специфіку сфери загалом, нижча дохідність порівняно з іншими галузями еко– номіки, недостатня розвиненість екосистеми (відсутність майданчиків та посередників, які допомагали б зустрічатися надавачам та отримувачам фінансування та фасилітували їхню взаємодію.
10.
Грантове фінансування ефективно працює для запуску нових проєктів / продуктів або для створення мінімально життєздатних продуктів (MVP), які згодом можна комерціалізувати або отримати фінансування завдяки кредитуванню чи капіталізації від інвесторів. З огляду на те, що 67% бізнесів-грантоотримувачів УКФ мають оформлені права інтелектуальної власності на свою продукцію, а їхні управлінські та фінансові компетентності є загалом вищими, ніж випускників СЕР, грантове фінансування Фонду має значний потенціал для створення комерційно успішних продуктів, які допоможуть бізнесам та організаціям вибудувати стабільнішу модель фінансування. Опитування грантоотримувачів УКФ показало, що понад половину бізнесів і третина громадських організацій та установ культури планують комерціалізувати продукт, створений у проєкті за підтримки УКФ. Водночас існує висока частка тих респондентів, які не планують цього робити чи не мають продукту з перспективами заробляти на його використанні.
11.
Дослідження виявило можливий механізм кредитування, цікавий як операторам креативних індустрій, так і надавачам фінансування, – кредитування під заставу майбутніх продажів на умовах договору про спільну діяльність. За своєю суттю, цей механізм передбачає фінансування розробки нової продукції (наприклад, книги для видавництва, колекції для фешн-бренду) за рахунок залученого від третіх сторін (надавачів фінансування – юридичних або фізичних осіб) коштів, з подальшою виплатою від частки продажу цієї продукції. Фактично, надавачі фінансування повертають свої кошти та отримують дохід із продажів продукції, розробку та випуск якої вони профінансували. Поширення цього механізму може істотно розблокувати доступ до фінансових ресурсів для бізнесів із креативних індустрій, особливо продуктових.
12.
Дослідження виявило відсутність сегменту бізнес-янголів, які відповідають поточному стану розвитку креативних індустрій в Україні. Брак «тихих» інвесторів, які готові надавати експертну консалтингову підтримку проінвестованим бізнесам та які не націлені на надшвидкісне зростання (як венчурні бізнес-янголи, які шукають «єдинорогів»), стримує зростання добротних бізнесів із перевіреною ринком бізнес-моделлю. У межах дослідження розроблено механізм роботи синдикату бізнес-янголів, який працює на умовах надання поворотної допомоги з одночасним експертним супроводом для напрацювання довіри до бізнесу з інвестиційним потенціалом, з подальшим наданням позики, що конвертується у частку в бізнесі (конвертована позика).
«Фінансування креативних індустрій» — проєкт мета якого дослідити потребу креативних індустрій у фінансуванні та готовність надавачів фінансування (банків, фондів, інвесторів, клубів бізнес-янголів) цю потребу задовольнити, знайти потенційні точки дотику.
Практична цінність проєкту полягає у розробці типових документів роботи клубу бізнес-янголів та кредитування ОКІ, моделей фінансування та стратегічних рекомендацій, які допоможуть покращити залучення капіталу для операторів креативних індустрій. Проект реалізовується PPV Knowledge Networks за підтримки Українського культурного фонду.
