Істотні питання індустрії дизайн: дослідження проєкту RES-POL

Опубліковано Kosheleva Svitlana на 20.09.2024

Команда PPV разом з партнерами працює над дослідженнями та політиками для сектору креативних індустрій в проєкті RES-POL.

Запрошуємо дизайнерів, менеджерів студій, артдиректорів та інші заінтересовані сторони долучитись до верифікації, ранжування та пріоритизації істотних питань політики

Анкета

Істотні питання політики – це виклики та проблеми, з якими стикаються заінтересовані сторони, які заважають розвитку підсектора і щоб розв’язати які, можливо, необхідне втручання на рівні держави. 

Володимир Воробей, директор Агенції економічного розвитку PPV та експерт підсектора дизайн у проєкті RES-POL, разом з Яриною Заяць, радницею з питань політик Агенції PPV, дослідили аналітичні матеріали про стан та динаміку розвитку дизайну, провели серію глибинних інтерв’ю та фокус-груп з заінтересованими сторонами індустрії, а також публічне обговорення. В результаті чого визначили істотні питання, які перешкоджають розвитку індустрії дизайну. У фокусі дослідження графічний, предметний, промисловий, галерейний, інтерфейс та інтер’єрний дизайн, а також екосистема сектору загалом.

Володимир презентував дослідження та істотні питання у середовищі дизайнерів на Kyiv Design Week.

Тепер експерти проєкту запрошують дизайнерів допомогти та заповнити анкету. Так вони прагнуть залучити якнайширше коло фахівців галузі до валідації, визначення суттєвості та пріоритизації окреслених проблем. 

Це допоможе експертам RES-POL напрацювати політики спрямовані на вирішення цих проблем із залученням державних інституцій та міжнародних донорів.

Запрошуємо дизайнерів, менеджерів студій, артдиректорів та всіх інші дотичних до галузі фахівців, доєднуйтесь до опитування: https://cutt.ly/BeQ43O65

Перелік істотних питань підсектору Дизайн 

• Неусвідомлена важливість дизайну у суспільстві. Брак інтересу у дизайні у школах, медіа та громадах.
• Держава не визнає, не бачить і не використовує дизайн. Низька дизайн-культура державних та муніципальних установ, організацій та підприємств. Дизайн не використовують для вирішення істотних суспільних питань.
• Недооціненість дизайну як інструменту культурної дипломатії. Немає спільного національного дизайн-наративу.
• Обмежене розуміння цінності та суті дизайну потенційними замовниками та користувачами.
  
• Брак системного просування та репрезентації українського дизайну як всередині України так і за кордоном (вкл. для розширення експорту послуг).
  
• Недовикористана та викривлена роль закупівель послуг дизайну державним та місцевим сектором. Некомпетентні технічні завдання. Непрозорі закупівлі послуг дизайну та механіки оплати послуг. Відмова від відповідальності за замовлення.
  
• Брак дизайн-культури серед виробників та несформоване сприйняття дизайну замовниками (фізичними особами). Плагіат дизайну – низька культура інтелектуальної власності, низька якість дизайну продуктів, відсутність навичок взаємодії з дизайнерами (невиплата роялті, неоплата послуг тощо), сприйняття дизайну як мистецької, а не професійної практики.
  
• Страх виробників-брендів до зростання. Потреби у великих інвестиціях у виробничі потужності, постійних інвестицій у нові продукти. Складність та вартість виготовлення прототипів відлякує виробників-брендів.
  
• Великі виробничі бізнеси, виробники-фабрики не вміють виводити дизайн-бренди і не вміють працювати з дизайнерами.
  
• Брак компетентностей дизайнерів – інтелектуальна власність, юридична грамотність, фінансова грамотність, бізнес-компетентності, англійська, нелегальність діяльності.
  
• Низький рівень зрілості бізнесів у дизайні (агенцій) – неналагоджені бізнес-процеси, брак делегування, юридична розпорошеність.
  
• Відсутність або закритість професійних стандартів. Брак рівнів якості.
  
• Розрив між провайдерами освітніх послуг (публічними та приватними) та ринком – попит, що не задовольняється – пропозиція не того; індуктивне викладання на основі власного досвіду, а не потреб ринку. Брак системності та довгострокової орієнтації в освіті. Ужиткове мистецтво та декор як дизайн.
  
• Брак підтримки на початкових етапах кар’єри. Складність входження у малий ринок (предметний дизайн).
• Дефіцит дизайнерів у музеях, дизайнерів виставкових просторів. Брак технологів та арт-директорів дизайн-брендів.
  
• Брак підтримки ремісників. Нестача або загроза зникнення певних ремісничих технік. Брак стилю у ремісників. Брак взаємодії ремісників та дизайнерів.
  
• Низький рівень нових виробничих технологій та культури роботи з (новими) матеріалами.
  
• Ускладнений шлях виведення нової продукції (промисловий дизайн) на ринок через брак спроможних підрядників (висока собівартість, низька якість виробів), обмеження компаній-виробників, брак спроможних до дрібносерійного та серійного виробництва компаній та брак культури взаємодії.
  
• Виклики війни – збільшення термінів виконання через проблеми з електропостачанням, брак людей та мобілізацію фахівців.
  
• Немає синергії між усіма складовими екосистеми дизайну (несинергійна система співпраці дизайнерів, закладів освіти, закладів культури тощо).
  
• Брак спроможних професійних об’єднань, фахових середовищ, спільнот та інформаційних майданчиків. Відсутність, обмеженість або зниження активності у професійних середовищах.
  
• Брак творчих просторів, креативних хабів та фізичних баз для прототипування.
  
• Брак компетентностей з взаємодії (колаборації) для досягнення результатів (продуктів). Недостатні компетентності міждисциплінарної та міжсекторної взаємодії на інституційному рівні. Розриви між різними креативними індустріями, відсутність або повільність переливів та переходів. Недостатність експериментальних форматів з обов’язковими дискусіями, полемікою та критикою.
  
• Брак професійної критики – немає сфери критиків дизайну, інтер’єру і архітектури, не розвивається професійна думка. Брак інтелектуалів для дискусій, для викладання, для критики. Брак надивленості та глибини дискурсу.
• Брак аналітики про індустрії, про теми, про ринки, про компетентності.
  
• Зумовлений війною брак надивленості – обмеження на виїзд для чоловіків, ускладнені процедури виїзду, майже ніхто не приїжджає в Україну.
  
• Висока вартість захисту прав інтелектуальної власності на міжнародних ринках та маркетплейсах.
  
• Низька представленість українського дизайну на профільних міжнародних ярмарках, виставках, фестивалях, платформах.
  
• Брак компетентностей для просування себе як українських дизайнерів та українських дизайн-брендів за кордон.
  
• Страх просування себе як українських дизайнерів та українських дизайн-брендів за кордон.

Креативні індустрії (серед них і дизайн)  — одна з фокусних тем Агенції PPV. Так, команда агенції проводила аналіз ринку дизайну у Львові у 2019, а у 2021 році — вдруге дослідила цей ринок, щоб проаналізувати динаміку розвитку та вплив ковіду на індустрію. Обидві аналітики створено у партнерстві з Львівською національною академією мистецтв в межах програми Creative Spark, за підтримки Великої Британії. 

Дослідження, яке триває зараз, відбувається в межах проєкту RES-POL — Rapid Expert Support for Culture and Media Policies in Ukraine, який має на меті посилити функціональну спроможність Міністерства культури та стратегічних комунікацій і його відомств та посприяти процесові вступу України до Європейського Союзу, випрацювати політики для сфери культури. 

У фокусі проєкту 4 сектори: культурна спадщина, мистецтво і культура, креативні індустрії, медіа.

Новини проєкту RES-POL.

Цю публікацію створили за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є відповідальністю Громадської спілки «Центр “Регіональний розвиток”» Агенції економічного розвитку PPV і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.