Фонд Культури Львова: рекомендації до створення
У Львові завершився проєкт із напрацювання моделі міського фонду культури. Проєкт пропонує Львову і загалом Україні новий інструмент розвитку для сфери культури — міський фонд культури.
Проєкт дає відповіді на запитання, чому і чим міський фонд культури і конкретно Фонд культури Львова корисний місту та середовищу культури, яким має бути фонд як інституція (його структура, цілі, функції, управління, місце серед інших інституцій культури тощо). Міський фонд культури розглядається як інструмент розкриття культурного та мистецького потенціалу міста, підтримки й об’єднання дієвців культури, позиціонування міста у країні та поза її межами.
Створення Фонду культури Львова є актуальним, і, як засвідчив проєкт, для цього в міста є достатньо внутрішніх спроможностей і сприятливі зовнішні можливості. Модель міського фонду культури на прикладі Фонду культури Львова зафіксована в аналітичному звіті проєкту — це підсумок роботи, що тривала із червня до жовтня 2020-го та об’єднала низку експертів, аналітиків, дієвців культури з управлінським, проєктним досвідом, а також фахівців з права і фінансів. Проєкт «Можливості та механізми створення міських фондів культури», який втілили Інститут стратегії культури (ІСК) й агенція економічного розвитку PPV Knowledge Networks, став можливий за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради. Ліда Савченко-Дуда, координаторка напрямку створення міського Фонду культури в ІСК, розповідає:
«Над моделлю Фонду культури Львова працювало кілька груп: мериторична, інституційна, організаційно-правова, фінансова, загальна, також зовнішні експерти, аналітики. Всі залучені до процесу активно і охоче працювали, обстоювали ідею міського Фонду — напрацьована модель є нашим спільним досягненням, і від команди проєкту дякую всім за цей внесок! Мериторичній групі, роботу якої я курувала, насамперед важливо було сформулювати мету майбутньої інституції. Вона звучить так — творити середовище, сприятливе для (само)розвитку та реалізації творчих і культурних ініціатив, що підсилює і наснажує локальну громаду. І це можливо через урізноманітнення способів фінансування, спрощення для дієвців культури доступу до фінансування (незалежно від їхньої організаційно-правової форми чи підпорядкування), забезпечення прозорості процедур. Це шлях до творення нової культури, появи цікавих експериментальних культурних проєктів та явищ».
Відповідно до напрацьованої моделі, Фонд передбачає поєднання коштів від різних типів зацікавлених сторін, як місто, держава, соціально відповідальний бізнес, меценати тощо. Опрацьовані механізми взаємодії з УКФ, європейськими програмами (як-от «Креативна Європа»), міськими кластерами (наприклад, ІТ-сектор), можливості спільнокошту.
Особливу увагу приділили питанню управління фондом, насамперед забезпеченню доброчесності та прозорості. Оптимальною для фонду, на думку юристів, є організаційно-правова форма неприбуткової комунальної установи (створюється органом місцевого самоврядування та може наповнюватися з різних джерел: бюджети різних рівнів та приватні кошти). Водночас важливо нову міську інституцію у її діяльності та прийнятті рішень максимально унезалежнити від можливості прямого впливу на результати конкурсів.
«Створення фондів підтримки культури на місцевому рівні — нова практика в Україні, і я радий, що завдяки УКФ ми отримали таку можливість у Львові. Понад 50 людей, які визначають культурний профіль Львова, напряму були задіяні до визначення моделі Фонду культури. Разом ми окреслили ті ключові речі, які визначають, для чого Фонд львів’янам та Львову, — каже керівник проєкту Володимир Воробей, директор PPV Knowledge Networks. — Фонд має бути інституцією, яка знаходиться на максимально віддаленій, але дружній, дистанції від місцевої влади, — ми маємо навчитись формувати незалежні та прозорі системи відбору культурних проєктів на місцевому рівні, як це вдалось УКФ на рівні національному. Міжсекторальні та міждисццплінарні проєкти, які має фінансувати Фонд, динамічно формуватимуть нову якість культури — проєкти, які хотітимуть бачити львів’яни та заради яких приїжджатимуть до Львова. Фонд створить нові інструменти підтримки культури — підтримуватиме митців, підсилюватиме молоді організації, матиме конкурси на малі проєкти. Така варіантивна підтримка сформує ті умови, коли митці та культурні менеджери зможуть швидше втілювати свої творчі задуми, зміцнюючи роль Львова як динамічного центру творення культурних сенсів. Саме завдяки Фонду культури Львова ми зможемо залучати додаткові кошти на культурні проєкти у Львові та області, підсилюючи культуру як нашу конкурентну перевагу».
Середовищу культури Фонд, крім власне фінансової підтримки, запропонує урізноманітнений та спрощений доступ до фінансування: мова про розширення наявних і створення нових програм у місті, можливості співфінансування проєктів з інших джерел тощо. Програмний підхід Фонду поєднуватиме галузевий (секторальний) та цільовий аспекти. В аналітиці описана процедура оцінювання проєктів (гібридне чи комбінаторне рецензування, коли окремо оцінюється логічна матриця проєкту і логіка й інноваційність концептуальної частини заявки; залучення зовнішніх експертів), значення комунікації з подавачами і пропагування проєктного підходу тощо.
«Важливим у нашому проєкті є результат — напрацьована модель Фонду — і процес, зокрема через учасницький підхід. Звичайно, це було непросто: нам потрібно було озвучити, зафіксувати, проаналізувати, порівняти й вибрати багато різних думок і аргументів, адже досвід кожного є важливим. Власне, зараз час подякувати всім, хто став частиною проєкту і доклався до творення майбутнього Фонду. Це наші партнери в проєкті, куратори груп Ліда Савченко-Дуда, Михайло Мороз, Анна Лиско, аналітики й рецензенти Єжи Онух, Ірина Подоляк, Богдан Шумилович, Мар’яна Куземська-Данилюк, юристи AxonPartners, симпатики ідеї Фонду Юлія Федів, Оксана Дащаківська, Володимир Бєглов та інші дієвці. Маємо модель, наступний крок — створення Фонду культури Львова, що є одним із завдань Інституту стратегії культури і, звичайно, інтересом всієї культурної спільноти міста і, я б навіть сказала, країни» — говорить Юлія Хомчин, кураторка інституційної групи проєкту, директорка Інституту стратегії культури.
Для створення комунальної установи «Фонд культури Львова» Львівська міська рада на пленарному засіданні повинна ухвалити рішення про створення, затвердити Положення/статут (установчий документ), кількісний склад наглядової ради, кошторис, штатний розпис та інші важливі моменти діяльності комунальної установи.
До теми міського фонду культури є інтерес не лише у Львові, а в різних містах України, як Рівне, Київ, Чернівці, Харків, Одеса. Більшість рекомендацій проєкту мають універсальний характер, водночас в кожному конкретному випадку базова модель фонду культури потребуватиме адаптації до локального контексту, дослідження запиту і спроможності місцевого середовища.
Проєкт із напрацювання моделі міського фонду культури реалізовують Інститут стратегії культури й агенція економічного розвитку PPV Knowledge Networks за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради.
Із текстом Аналітичного звіту можна ознайомитися тут. Більше про те, як працювали над моделлю міського фонду культури, якою є ідея проєкту — на сайті http://fond-cultury.isc.lviv.ua/
