Creative Industries Talks ed.14
18 листопада запрошуємо на 14 подію CIT “Плюси і мінуси легальності в креативній економіці“
Важливим фактором росту і розвитку креативної економіки є легалізація її процесів та створення прозорих і зрозумілих механізмів співпраці гравців ринку. В Україні галузь культурних індустрій часто є нелегальним бізнесом, який працює за старими кризовими схемами, які свого часу були відповіддю на загальну нестабільну ситуацію в економіці країни. Проте такі механізми не можуть бути постійними і їм на зміну мають прийти чіткі, зрозумілі процеси легалізації, що буде фасилітувати співпрацю креаторів одне з одним, з державою, грантодавцями та представниками бізнесу.
На цьому вебінарі ми представимо 3 успішні кейси, які розповідатимуть про приклади, коли легалізація стала ключем до успіху культурних операторів і дала можливість отримати грант, експертну підтримку, можливість росту і розвитку власного креативного бізнесу.
Кейс 1
Як відсутність легалізованого музичного ринку сприяла проведенню “Дослідження музичного ринку в Україні”.
У 2019 році організація Soundbuzz, що займається розвитком спроможності українського музичного ринку зустрілась із проблемою коли не змогла отримати підтримки для реалізації програми через високий відсоток музикантів та учасників музичного ринку, які працюють в тіні. Систематичних даних про ринок не було, багато гравців працюють тільки на домовленостях – саме тому виглядало на те, що музичного ринку як власне ринку в Україні немає. Високий відсоток є перепоною для нормального розвитку музичної індустрії, оскільки суттєво обмежує представників ринку у можливостях співпраці та використання програм підтримки. Це стало поштовхом для проведення масштабного дослідження в галузі музики.
Кейс 2
Інституційна підтримка креативного сектору в часи кризи на прикладі програми УКФ “Культура в часи кризи: інституційна підтримка”.
У 2020 році у зв’язку із пандемією та наростаючою кризою у креативному секторі Український Культурний Фонд запустив програму, яка має на меті підтримку та розвиток організаційної спроможності культурних інституцій всіх форм власності, що зазнали впливу внаслідок дії карантинних обмежень. Загальний бюджет програми становить: 580,9 млн грн. Внаслідок недобору аплікантів УКФ оголошував три хвилі конкурсу. Однією з причин недобору було те, що багато гравців ринку досі не зареєстровані як юридичні особи, а деякі мали замалий стаж роботи згідно вимог конкурсу, тобто були зареєстровані нещодавно (протягом останніх двох років).
Кейс 3
Як грантові програми від House of Europe сприяють легалізації ініціатив у креативних індустріях? На прикладі “Хататон: Hack the culture”.
На початку пандемії грантодавці у галузі креативних індустрій пропонують ряд конкурсних програм для підтримки креаторів та інституцій, що працюють у сфері культури. Однією з таких програм став Хататон, який відбувся наприкінці квітня разом з Goethe-Institut в Україні та за підтримки Посольства Німеччини в Україні. 1 168 представників культури, креативних індустрій і IT 48 годин думали над антикризовими рішеннями для мистецтва. Під менторством 129 експертів з України та ЄС учасники придумали 63 проєкти. Три найкращі забрали головний приз — 3 000 євро ще вісім отримали гранти хататону до 25 000 євро кожен.
Модератор
Володимир Воробей — ідейник та лідер проєкту YoKu. Має понад 20 років досвіду проектної роботи та є засновником і директором агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks. З 2008 року агенція допомагає розвиватись бізнесам та створює системи підтримки бізнесу на територіях, – розробляє стратегії та бізнес-моделі, генерує проектні ідеї та впроваджує їх у життя, готує аналітику та супроводжує інвестиції.
У 2017 році агенція економічного розвитку PPV Knowledge Networks ініціювала Creative Industries Talks — серію подій у Львові, щоб сформулювати та виносити на публічне обговорення важливі для ринку питання креативних індустрій.
Creative Industries Talks ed.14 відбуваютсья в межах проекту YoKu, за підтримки House of Europe та Європейського Союзу.
